Найкращі слова подяки вчителю

Від імені всіх батьків учнів 9 класу хочу подякувати класного керівника за доброту, турботу та вміння знаходити спільну мову з дітьми. Ви стали другою мамою для учнів, вони люблять Вас і дуже поважають. Нам, як і їм, важко розлучатися з такою прекрасною людиною, але, на жаль, життя йде своєю чергою, і дітям пора покидати затишні стіни рідної школи. Хочеться побажати Вам, (ім’я), міцного здоров’я та гарних учнів. Нехай кожен день буде щось хороше, а на серці завжди буде тепло.

Спасибі Вам за добрі серця, чуттєві душі. За наполегливу боротьбу проти незнання і нерозуміння, за оптимізм і непохитну віру в нас.

Перший рік у школі пролетів швидко і непомітно. Ми прийшли до вас у клас, наш милий вчитель, сором’язливі і нетямущим малюками, а тепер ми гордо носимо ранець за спиною, розкладаємо зошити, книги і олівці перед початком уроку. Ви — наш друг, з яким ми будемо дорослішати рік за роком. Бажаємо вам посмішок, сонячного настрою, відмінного здоров’я!

В цей день ми не просто випускники. Нас можна порівняти з пташенятками, расправившими свої крильця, які готові вирушити у вільний політ. За цим дійством сьогодні сумно спостерігають як батьки, так і вчителі. Адже сьогодні почався відлік нашої дорослого життя. Тепер нам доведеться вже приймати свої власні рішення, займатися плануванням власного життя. Все-таки це наш шлях. Але ми б ніколи не прийшли до такого висновку, якщо б нас не супроводжував мудрий наставник, наш відважний капітан. Чому відважний? Та тому що з нами було далеко непросто. Може окремо кожен з нас і хороший, але вам же ми дісталися в комплекті. Тим не менш, у вас вийшло створити злагоджений колектив. Це все завдяки вашій людському теплу, щирості, відкритості, досвіду та мудрості. Спасибі вам величезне за цей внесок у наші життя!

Ось і настав той довгоочікуваний для нас момент. Він віддається в нашому серці урочистою мелодією. Разом з тим, нам сумно і ми сповнені жалю. Ми залишаємо стіни рідної школи. Ці роки вже не повторяться і їх ніяк не повернути. У минулому залишаються прекрасні шкільні роки, коли прощали нас за наші вчинки, брали помилки; коли завжди намагалися зрозуміти й допомогти, вчили і підтримували. Для нас школа – це не тільки місце, де ми отримали знання. Це дійсно наш другий дім. Хоч це і банально звучить. А ви нам, наш дорогий учитель, стали практично як член сім’ї. Найчастіше ми не розуміли вас і збирали образи. Нерідко навіть самі ображали вас. Хочемо попросити за це прощення. Тоді ми ще були дурними дітьми. Ви завжди були поруч. І не тільки для того, щоб навчити писати, рахувати і читати. Ви навчили нас набагато більшого – думати, замислюватися, відповідати за свої дії, аналізувати. Велике спасибі за це!